Бойовий досвід застосування засобів зв’язку Збройними Силами України в умовах повномасштабної війни з Російською Федерацією засвідчив надзвичайно важливу роль сучасних, стійких, захищених і мобільних систем зв’язку в організації управління військами та успішному веденні бойових дій. Реальні умови бойового застосування продемонстрували перевагу цифрових систем зв’язку над застарілими аналоговими рішеннями. Аналогові канали виявилися вразливими до засобів радіоелектронної боротьби противника, тому основну увагу було зосереджено на цифрових платформах, здатних забезпечити шифрування, стійкість до перешкод, а також передачу не лише голосових повідомлень, але й даних, відео та координат. ЗСУ активно застосовують як вітчизняні, так і іноземні засоби зв’язку — серед них такі системи, як Harris, Motorola, Aselsan, Thales, L3Harris, Codan, а також українські розробки — наприклад, радіостанції “Лелека”, “Таврія”, “Мелодія” та системи криптозахисту. Значна увага приділяється захисту каналів зв’язку від ворожого придушення. Для цього широко впроваджено технології частотного перестрибування, вузькосмугового зв’язку, змінних протоколів, а також побудову резервних каналів на базі супутникових систем типу Starlink, BGAN, Satcube, Ovzon. Супутниковий зв’язок продемонстрував високу ефективність як резервний і основний канал у районах, де інші способи зв’язку були виведені з ладу. Водночас на полі бою зросли вимоги до мобільності, автономності та швидкості розгортання засобів зв’язку.